ПАША "ОДЕСА" ШУМЕЙКО
Sep. 4th, 2026 03:09 pm
Стільки дощу не вмістить жодна весна.
Добре було б пам’ятати всі імена.
Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи.
Добре було б уміти.
Я не вмію.
Навчи.
С. Жадан
Ідея розжитися ворожим кулеметом з’явилася у Пашиної голові не сама по собі. Туди її вклав ротний командир, справжній підполковник. Паша поцікавився, чи можна замінити важкі та незручні кулемети Дегтярьова з дисками зверху та вагою 11 кг, на щось більш стільне, сучасне та молодіжне?
Якщо вам здається дивним, що зброя 1927 року використовувалась у війні, що почалася майже через століття – то вам не здається. Після чудових змін, що були в українській армії з моменту незалежності, втекло багато води та ще більше зброї та техніки. До 2014 року продавали все, що погано лежало, стояло або навіть плавало – гармати, танчики, літачки-гвинтокрили та навіть кораблики. Вдалину уходило все – від палаток, кухонного приладдя, солдатських «сідорів» часів Другої Світової, офіцерських теплих підштаників з начосом, до сучасних ракетних установок. І ось, у результаті усіх поліпшень та покращень замість свіжого, наприклад, ПКМ-а у розпалі повномасштабного вторгнення Паше дістався дисковий ДП-27 – важкий, тужливий та незручний.
У відповідь ротний подивився на Пашу напруженим військовим поглядом, що він його напрацював за чверть століття спілкування з підлеглими. Виглядало так, ніби він хотів телепатично передати якусь важливу думку, але думка все ніяк не передавалась.
– То як, пане підполковнику, чи можна нам дістати кулемети з людським обличчям замість цього монстра часів громадянської війни? – перепитав Пашка вічно простужено-сиплим голосом.
Той відрізав, не змінюючи виразу обличчя:
– В бою добудете.
Підзарядившись командирським напуттям, солдатики кивнули та пішли по справах. А що за справи, спитаєте ви, були в той час у солдатиків?
27 травня 2022 року була перша спроба українських військ перейти річку Інгулець, створити плацдарм на лівому березі, щоб потім почати звільнення Херсонської области. ГІЗ 61-ї бригади мав виконувати комендантську службу на переправі. Ніхто особливо не розумів, що це означало – тхнуло документалками про Другу Світову, де стрункі регулювальниці у беретах вказують червоними прапорцями дорогу транспорту. Неясно з якої причини, але стрункіх дівчат з прапорцями 61-й бригаді не видали.( Read more... )
